Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Братаны, как дела? Чувствуете ханку? Сегодня хочу вам рассказать свою историю о том, как я купил закладки, открыл точку продажи шаурмы и нашел в этом свою планку. Готовьтесь, это будет настоящая жара!
Все началось с того, что я, мой бро и мояшкина (она у меня лучшая подруга, знаешь) решили покурить дурь. Раздобыть топчик стало нашей целью номер один. Цена на эту вещь была высокой, так что нам пришлось повернуться к некому дропу, который долгое время был в этом деле.
Узнав про нашу крышу, я связался с ним по телефону и мы договорились о встрече. Чувак оказался неплохим парнем, хоть и выглядел немного шатким на ногах. Я отдал ему деньги, а он протянул мне пакетик с закладками. Честно говоря, я чувствовал себя странно, но тем не менее, волнение победило.
По пути домой мы решили заскочить в один местный магазинчик, где продаются продукты. И тут я сделал открытие! Я увидел пустующий зал под буфетом, а в голове забрела мысль: Что, если открыть точку продажи шаурмы прямо здесь? Походу, моишкины меня по-настоящему обогнали!
Без раздумий я подошел к администратору и предложил ему идею открыть буфет в его магазине. Он согласился! И так, мой план ожил. Я собрал свою команду парней, которые были готовы заливать свой пот в этот бизнес.
Бодрящи от закладок, мы начали делать ремонт и покупать все необходимое оборудование: гриля, ножей, овощерезок и прочего. Через неделю, наша точка была готова к работе, и мы открыли ее под слоганом: "Лучшие шаурмы в городе, сделанные с любовью!".
Первые дни были сложными. Мы не знали, насколько успешным будет наше дело, но не сдавались. Я сам готовил шаурму, делая все по моему секретному рецепту. Нас начали посещать люди, желающие поесть их обед вкусно и недорого.
Наши шаурмы были такими вкусными, что гости начали рекомендовать нас своим друзьям. Наша точка стала посещаемым местом, и мы увидели первые деньги в нашем кармане. Чувство успеха было просто невероятным!
| Но однажды, когда всё было на пике, случился неприятный инцидент. Пришел подтянутый парень и начал устраивать скандал. Он был явно в бодрящем состоянии и хотел сделать заказ, но мы отказались обслуживать такого клиента.
| Он разбушевался, оскорблял нас и даже попытался ударить меня. Но я был не один - мои братья подступили к нему и толкнули из нашей точки. Верх бесстыдства!
|
С этого дня мы решили, что нужно обеспечить безопасность нашим клиентам и нам самим. Мы установили камеры наблюдения, наняли охранника и создали правила поведения в нашей точке. Теперь, каждый может прийти сюда, поесть вкусную шаурму и не бояться проблем!
В заключение, я хочу сказать, что все эти происшествия привели меня к настоящему успеху.
Так что, парни, не забывайте о своих целях и мечтах! Никогда не останавливайтесь на пути к успеху!